Н
П
У
Кафедра дошкільної освіти
- Details
- Hits: 347
✳️Прочитайте це, будь ласка.
Війна – це колективний феномен
1. Війна – це не конкурс на кращий героїзм. Героями є всі, хто тут. Всі, хто з 24.02.22 став частиною війни. Героїзмом є життя тут, на своїй землі. Кожен з нас уже частина героїчної історії.
2. В умовах війни країна ділиться на фронт і тил. Фронт – це менша частина суспільства, тил – більша. Фронт – це бойові дії, це граничне загострення свідомості. В тилу не потрібно вести себе так само, як на фронті! Тил – це передовсім рутина, самоорганізація, планомірність і холоднокровне формування резерву за принципом «кожен на своєму місці». Без тилу фронту не буває.
3. Війна – це не гра в хорошість. Допомога фронту – це буденно. Коли людина штампує в соцмережах дописи кожні півгодини – значить, у неї купа вільного часу. Не обов’язково постійно афішувати свою гіперактивність і самостверджуватися на ній.
4. Війна провокує рефлекс «терміново щось робити». Тому: не щось – а конкретно! Наприклад, перш ніж я везу кудись воду чи продукти – я конкретно з’ясовую, де це потрібно вже й зараз. Цільово з’ясовуйте потребу! Для цього є волонтерські штаби.
5. Перестаньте докоряти тим чоловікам, хто не на фронті! Воєнні психологи стверджують, що гендерні претензії й бичування множать синдром провини, а це підриває моральний дух. Зараз не середньовіччя. Потреби фронту – не стільки статеві, скільки кваліфікаційні! Потребу фронту визначає Держава через закон. І там не випадково прописані хвилі, тобто почерговість! Нема сенсу задіювати всіх одразу й одночасно.
6. Ключове поняття – резерв. Зараз на фронті задіяна перша й найбільш фахова хвиля. Стійкість країни полягає в наявності резерву! Цей резерв зараз волонтерить, розвантажує фури, займається логістикою чи просто працює, чекаючи на свій час. так має бути! Чим більше незадіяних людей зараз – тим сильніший резерв!
7. Війна – це колективний феномен. Від природного страху (його не треба соромитися) рятує відчуття колективного, відчуття «ми всі як один». Тому в війні найважче творчим людям, нон-конформістам, харизматам, мислителям, індивідуалістам, «людям не від світу сього», людям культури, теоретикам-інтелектуалам. Вони не вписуються в грубий час, оскільки мають опір до масового мислення. Вони – емпати, які чужий біль переживають як свій. Це їхній дар і кара. Це вища форма інтелекту й етики. АЛЕ саме ці люди в майбутньому творитимуть для всієї нації героїчний переможний культурний епос, який буде вічним! Це наш культурний легіон, який напрацює безцінний гуманітарний спадок нової реальності.
8. Війна – це любов. Дивно й парадоксально, але війна – це любов. До життя, до людяності, до рідних людей, до кота, до даху над головою, до країни, до воїна, до незнайомця з синьо-жовтою стрічкою, до мови, до-до-до…
Ненависть до ворога – рівнопропорційна любові до рідного. Це теж зброя.
Несамовита Любов до рідного нехай тримає нашу високу планку, бо якраз нею ми відрізняємося від ворога.
9. А про масові матюки й прокльони психологія воєн нічого не говорить, так що на здоров'я. )))
💻Джерело: блог Остапа Дроздова
- Details
- Hits: 338
❗️🙁Дуже важливо!! Пам’ятка для людей, які страждають від воєнних дій. Що робити,коли ти в небезпеці. Практичні поради. Томас Вебер - Травматерапевт (Австрія)
Дорогі українці та українки, дорогі люди в укриттях і підвальних приміщеннях, дорогі діти та молодь, дорогі відважні матері, що страждають від цього нещадного насильства через війну над Вами і Вашими героїчними чоловіками з великими серцями!
Мене звати Томас Вебер, я австрійський травматерапевт і багато років працюю у Вашій країні, що принесло в моє життя багато радості
Зараз я дам Вам практичну моральну підтримку з найновіших досліджень перебування у воєнних діях, щоб Ви всі змогли максимально добре пережити цю війну.
1. Якщо Ви перебуваєте в укритті, підвалі або в квартирі, а гучна сирена завиває, і Ви боїтеся, то почніть затикати вуха, актуалізовуйте мелодію національного гімну та підспівуйте другим голосом. Спів заспокоює нервову систему. Таким чином постійно повторювані звуки сирени не застрягатимуть в душі. Важливо, щоб Ви пояснили іншим людям, які не знайомі з цією захисною вправою, для чого вона корисна, щоб інші також могли брати участь у ній.
2. Діти, поки лунають сирени тривоги, Ви можете попросити їх уявити, що вони маленькі вовченята у вовчій зграї, які виють, як вовки, щоб усі триматися разом.
3. Коли темрява і тиша в укритті чи підвалі стають нестерпними, пригорніться до своїх дітей і дозвольте їм разом гойдатися і колишіть їх вперед-назад, як вони знають зі спільних святкувань і співу. Це допомагає заспокоїти Вашу нервову систему і допоможе Вам краще впоратися з проблемами. Якщо хтось поруч із Вами не може сам заспокоїти свій страх чи заціпеніння, сядьте навпроти один до одного – натискайте по черзі руки людини – натискайте праву руку, натискайте ліву руку, праву руку – ліву руку протягом 2 хв. Потім змінюйте руки , інша людина по черзі натискає Вашу праву і ліву руку протягом 2 хвилин. Це за короткий час заспокоїться Ваша нервова система та нервова система Ваших ближніх.
4. Що робити, якщо у вас клаустрофобія і відчуття стиснення? Розпізнати це в людях можна по тому, що у них широко відкриті очі та зіниці. Нехай постраждала людина вдихає і видихає повільно і спокійно протягом кількох хвилин без паузи. Це знову ж таки заспокоює нервову систему. Обережно! Не намагайтеся тримати або обіймати людину до завершення вправи.
5. Що робити, якщо у Вас панічна атака? Ви можете розпізнати напад паніки, коли Ваше серце раптово починає швидко битися, з’являється страх і відчуття стиснення в грудях або горлі. За певних обставин це може статися у здорових людей при сидіннях у закритих приміщеннях. Це не загрожує життю, це не серцевий напад, але відчувається загроза життю. Що Ви можете з цим зробити? Покладіть руки людини, в якої атака, в руки людини, що поруч, тримайте їх спокійно і паралельно показуйте людині з панікою, як дихати спокійно і повільно, повторюйте з потерпілою людиною спокійне та повільне дихання протягом 5 хвилин або доки Ви знову заспокоїтеся. Інший варіант — покласти руки на обличчя так, щоб подушечки долонь рук були на очах. Тепер масажуйте 15 секунд очні яблука дуже, дуже ніжно – будьте обережні! Якщо Ви носите контактні лінзи, ця вправа не працює! - Повторюйте цю вправу в міру необхідності, але лише по 15 секунд за раз. Ця вправа для очей активізує заспокійливу систему в мозку, яка нормалізує серцебиття і регулює дихання.
6. Це нормально і здорово, коли в когось починається шокова реакція – тремтіння – обережно! Не намагайтеся зупинити або перешкодити комусь тремтіти. Тремтіння – це природна регуляція організму, яка зазвичай виникає хвилями, щоб вийти з заціпеніння. Тремтіння в довгостроковій перспективі корисніше, ніж заціпеніння. Тільки коли тремтіння вщухає, ти обіймаєш когось руками або ніжно тримаєш в руках.
7. Що робити, коли голодний? Під час війни буває, що на короткий час не вистачає ні їжі, ні води. Ви можете подолати цей надзвичайний стан ефективним способом: якщо Ви голодні і Вам не вистачає їжі, випийте склянку води за 15 хвилин до їжі, якщо це можливо. Пережовуйте кожен шматочок у роті 36 разів і безшумно рахуйте.
Це призводить до більш сильного відчуття ситості. Коли їжа довше залишається на слизовій оболонці рота, організм може краще засвоювати поживні речовини з їжі та перетворювати їх в енергію. Більше енергії від меншої кількості їжі.
8. Що робити, коли відчуваєш спрагу? Якщо мало води, зробіть ковток води в роті і прополощіть рот кілька секунд, перш ніж проковтнути. В результаті слизові оболонки ротової порожнини вбирають воду і в роті не так швидко пересихає.
9. Що робити, якщо Ви не можете рухатися і Вам доводиться годинами проводити в безпечному місці, погано себе почуваєте, у Вас болі в м’язах, або Ви відчуваєте себе притупленим, відмежованим чи сповільненими? Спочатку міцно притисніть до підлоги підошву лівої ноги, потім підошву правої ноги - по черзі ліву і праву. Продовжуйте стискати кулак лівою рукою, потім знову розкрийте кулак, стисніть кулак правою рукою, знову розкрийте руку і продовжуйте робити це по черзі. Натискайте лівою правою ногою і стискайте лівий правий кулаки вліво по черзі. Вдихніть свідомо глибоко і повільно і видихайте - повільно вдихайте - повільно видихайте. Якщо Ви будете виконувати цю фізичну вправу протягом кількох хвилин, Ви повернете своє тіло в гарний стан. Інший варіант – глибоко вдихнути, затримати повітря на 2 секунди і сильно і швидко видихнути. Повторіть цю дихальну вправу всього 3 рази. Через деякий час Ви можете повторити це, якщо необхідно. Це діє як вихід із заціпеніння, і Вам знову стане легше.
10. Як я можу допомогти собі, якщо бомба вибухнула або контузила мене? Негайно почніть видихати одним довгим звуком, доки у Вас не буде більше повітря для видиху. Повторюйте, доки не почуєтеся знову добре. Інший варіант особливо підходить для дітей у кімнаті: попросіть дитину трястися, як собака, яка виходить з води. Це дозволяє організму позбутися гострого стресу, що загрожує життю. Робіть це щоразу, коли лунає удар, і кімната навколо Вас здригається.
11. І ще одна річ для всіх, кого добрий Президент заохочує зберігати спокій. З одного боку, те, що він говорить, вірно. Просто з часом нервова система більше не може справлятися зі спокоєм, і Ви отримуєте симптоми стресу, тому що людський мозок не сконструйований так, щоб витримувати постійний стрес. Отже, є вправа для здорової профілактики: почуття гніву є добрим від постійного стресу. Усупереч своїй звичці дозвольте собі шумно видихнути будь-яку емоцію гніву, що виникає. Це дозволяє нервовій системі, яка зазнає значного стресу, врегулюватися та відновлюватися знову і знову під час війни.
Впораємося!!!!! ❤️
- Details
- Hits: 312
🟣Особливості реакцій дитини на стресогенну подію ☹️😥🥺
До групи особливого ризику потрапляють малі діти, бо їх мозок, що швидко розвивається, дуже вразливий. Травма у ранньому дитинстві пов'язана із зменшенням розміру кори головного мозку. Ця область відповідає за багато складних функцій, включно з пам'яттю, увагою, сприйняттям, мисленням, мовою і свідомістю.
🔵Діти віком до 2 років
· Стають більш примхливими;
· Частіше кричать чи плачуть;
· Порушення апетиту, зниження у вазі або проблеми із травленням;
· Порушення режиму сну;
· Порушення мовної діяльності;
· Наявність проблем із пам'яттю;
· Демонструють бажання бути у тісному контакті з близьким (щоб дорослі тримали на руках, обіймали).
🟠Діти від 3 до 6 років
· Регрес у поведінці та емоціях;
· Нічне чи денне нетримання сечі;
· Істерики та плач;
· Підвищена чутливість до звуків, яскравого світла;
· Болі в області шлунково-кишкового тракту;
· Проблеми зі сном та кошмари;
· Страх розлуки зі своїми батьками;
· Зниження концентрації уваги, пам'яті;
· Імітація травматичної ситуації.
🟡Діти віком від 7 до 10 років
· Болі в області шлунково-кишкового тракту;
· Проблеми зі сном та кошмари;
· Проблеми з навчанням, концентрацією уваги та пам'яттю;
· Злість, агресія, дратівливість;
· Пригніченість та страх;
· Виникнення хибних спогадів;
· Бажання постійно говорити про те, що сталося, або відмова обговорення події;
· Cоціальна ізоляція.
Підлітки
· Підвищена агресія, гнів та дратівливість (бійки з однолітками)
· Ризикована поведінка;
· Страх виходити з дому;
· Соціальна ізоляція;
· Проблеми зі сном та кошмари;
· порушення харчових звичок;
· Проблеми з навчанням, концентрацією уваги та пам'яттю;
· Уникнення емоцій та почуттів;
· Скарги на фізичний дискомфорт;
· Депресивний стан;
· Суїцидальні думки;
· Самопошкодження.
Якщо поведінка вашої дитини викликає тривогу, ви можете звернутися за допомогою до професіонала.
Subcategories
Навчально-методична діяльність кафедри
Навчально-методична діяльність кафедри
