Любіть красу своєї мови,
Звучання слів і запах слів…
Усім відомо, що найбільше і найдорожче добро кожного народу – це його мова. Вона існує не сама по собі, а в людському суспільстві, у свідомості членів суспільства, реалізується в процесах мовлення (усного чи писемного). Тому доля мови певною мірою залежить від кожного з мовців.
З матеріального погляду в мові, що реалізується в мовленні, немає нічого, крім звуків, які комбінуються у слова, словосполучення, речення. За цими комбінаціями приховується величезний світ значень – насамперед лексичних, а також граматичних і стилістичних. Саме у значеннях одиниць мови відображені знання про навколишній світ, його структуру, ставлення до нього людей.
«Мова народу – це його дух, і дух народу – це його мова» - такими словами розпочалось 21 лютого заняття з дисципліни «Соціальні комунікації» для студентів ІV курсу заочної форми навчання (викладач – кандидат психологічних наук Дроздова Д.С.) до Міжнародного дня рідної мови. Розмірковували, згадували відомі прислів’я «солов’їною» про дитинство, народні твори, казки, ігри, іграшки, вірші які до сьогодні є культурним підґрунтям розвитку дитячих садочків та інструментов вихователя в процесі формування дитячої душі. У мові акумулюється духовна енергія народу; вона є головною ознакою і символом нації.
Через мову ми пізнаємо світ. Наївно вважати, що кожен з нас сприймає світ безпосередньо «таким, як він є». Насправді наше сприйняття світу відбувається крізь призму нашої мови «мовну картину світу». Підкреслимо, що в кожного народу мовна картина світу своя, неповторна.
